Епітафії і вірші українською мовою.

Пам'ять пам'ятник — своєрідний підсумок життя. Альо людина, що пішла у кращий світ, не може вибрати собі надгробок. Це почесний борг живих. Виконаємо його з честю. З коханими не розлучаються, Лише поряд перестають бути. Земний шлях короткий, Пам'ять вічна.
Вічна пам'ять про тебе в серцях рідних.
Ми шкодуємо, плачем і сумуємо, Що ти залишився вічно молодим.
Великої скорботи не виміряти, Слізьми горю не допомогти. Тебе немає з нами, але навіки У серцях ти наших не помреш.
Пам'ять пам'ятаємо, любимо, сумуємо. Спи спокійно, наш дорогий син (батько).
З життя пішов миттєво, А біль залишився назавжди.
Як рано ти пішов, рідний, залишивши нам сум і біль.
Ти пішов з життя, А з серця -ні. Немає більше горя, Чим гіркоти від втрати.
Того, хто дорогий був при житті. Від тихий, хто любити і сумує.
Немає таких слів, щоб виразити Весь біль і скорботу душі нашої.
Тепло душі твоєї залишилось разом з нами.
І серцю боляче, I горю немає кінця.
Любимо тебе, і в пам'яті нашій завжди ти жива.
У серцях людей, залишивши слід, Пам'ять про тебе вічно.
Однією зіркою стало менше на землі. Однією зіркою стало більше на небі.
Господи Ісусе Христе, на землі він мав Печалі і скорботи, дай на небі відраду.
Ти спиш, а ми живемо, Ти чекай і ми, прийдемо ...
Спи зі світом і Моли Бога за нас.
Тобі, як власне серце, Не можна забути і замінити.
Дорогій, милій мамі. Хай буде воля твоя.
Ти пішов з життя дуже рано, Нашу біль не виразити словами. Спи, рідний, ти наш біль і рана, Пам'ять про тебе завжди жива.
Як важко підібрати слова, Щоб ними нашу біль виміряти. Не можемо в смерть твою повірить, Ти з нами будеш назавжди.
Не висловити горя, Не виплакати сліз, Ти радість навіки з дому відніс.
Не висловити словами всієї скорботи й суми. У серцях і пам'яті завжди ти з нами.
Ми приходимо сюди, Щоб покласти квіти. Дуже важко, рідненька, Без тебе нам прожити.
Ти нас покинула, рідна. Настала розлуки скорботна година. Альо все як і раніше жива Ти в нашому серці серед нас.
Тихо, дерева, Листям не шуміть. Ненька спить, Ви її не будіть.
Як краплі роси на трояндах, На щоках моїх сльози. Спи спокійно, милий син, Всі тебе ми любимо, пам'ять пам'ятаємо і сумуємо.
Тебе вже немає, а ми не віримо. В душі у нас ти назавжди. І біль свою від тієї втрати. Не залікувати нам ніколи.
Любов до тебе, рідний сину, Помре лише разом з нами. І наш біль і нашу скорботу Не висловити словами.
Нашу біль не виміряти І в сльозах не пролити. Ми тобі, як живого, Будемо вічно любити.
Ви мене не кличте, Я до вас не прийду. Ви до мене не поспішайте, Я вас почекаю.
Ти рано пішов від нас, Наш улюблений. Відніс наше щастя і радість.
Любимо тебе, пишаємося тобою. У пам'яті нашій Завжди ти живий.
Не чути голосу рідного, Не видно добрих, милих очей. Навіщо доля була жорстока? Як рано ти пішов від нас.
Як шкода, що твоє життя Було таким коротким, Але вічною буде пам'ять про тебе.
Спи, доню улюблена, спокійно. Ти свій короткий шлях пройшла Чесно і радісно.
Ніхто не зміг тебе врятувати Пішов з життя дуже рано, Але світлий образ твій рідний Ми будемо пам " ятати постійно.
Словами не висловити, Слізьми не виплакати наше горе. Ти завжди в наших серцях.
Живий тобі представити так легко, Що в смерть твою Повірити неможливо.
Тихіше листя, не шумтіь, Мого друга не будіть, З життям покінчено питання. Більше не буде ні горя, ні сліз.
Мій рідний Прости вінна, Що не була в годину смерти Поруч з тобою.
Серце згасло, ніби блискавиця, Біль не погасять роки. Образ твій вічно буде зберігатися У пам'яті нашій завжди.
Ти життя своє прожив гідно, Залишивши пам'ять нам навік. У безмовному світі спи спокійно, Улюблений нами людина.
Ви життя нам у цьому світі дали, В іншому спокій ви знайшли. Пішли, залишивши слід печалі, пориви скорботи і туги.
Ти не повернешся, не оглянешся, Не станеш мудрим і сивим. Ти в нашій пам'яті залишишся Завжди живим і молодим.
Прохожий, зупинись, Про мене, грішного, і помолися.
Світла (Вічна) пам'ять про тебе Назавжди залишиться в наших серцях.
Як багато нашого пішло з тобою. Як багато твого залишилося з нами.
Тут та любов, що правду дарувала. Тут та печаль, що мудрість принесла.
Дорогий, коханій, єдиній від ----------
Повернути не можна, Забути неможливо.
Не треба написів для каменю мого Пишіть просто тут: він був і немає його.
Слова і сльози неспроможні передати всю глибину нашого горя.
Все було в ньому — Душа, талант і краса. Іскрилось все для нас, Як світла мрія.
Ти завжди в пам'яті нашої. Смерть є всьму заспокоєння.
Як рано ти пішов, рідний, Залишивши нам сум і біль.
Кохана людина не вмирає, Вона з нами просто перестає жити.
До твоєї вічної могили Наша стежа не заросте. Рідний твій образ, образ милий Завжди сюди нас приве.